Данія: королівство під вітрами

Одна з найстаріших у світі монархій, королівство Данія, розпочинає свою історію з ери вікінгів (близько Х ст.). На цій землі жив принц Амлетус – прототип шекспірівського Гамлета, і творив свій казковий світ Г.К. Андерсен. Сьогодні Данію часто називають однією з найкращих країн для життя, а регулярні опитування засвідчують, що там живуть одні з найщасливіших людей на землі.  Високий  рівень державного добробуту визначається не лише економічною рівністю у суспільстві та відсутністю корупції, але й турботою про довкілля.
Данія – одна з перших країн, яка замість «мирного атому» вирішила шукати альтернативи у відновлюваній енергетиці. Розпочала вона з вітрових турбін, перші моделі яких використовували у країні ще на межі ХІХ-ХХ ст. Спочатку вітроенергетика була не дуже популярною, але згодом малі підприємства, здебільшого ферми, взялись вкладати у невеликі вітроелектростанції, що надалі заохотило й інших громадян. Сила вітру і географічні фактори сприяли такому рішенню. Державна політика суттєво не заважала, не було й адміністративних перешкод. Згодом у Данії стали поширеними малі системи (потужність близько 50-60 КВт), які були часто виготовлені майже власноруч власниками. І тільки у 1980-х роках почався справжній ажіотаж навколо вітроелектростанцій. Так, у 1986 році в країні було зареєстровано 1200 вітряних турбін, а у 2001 року відновлювана енергія в Данії вже складала 40% споживання електроенергії.
Данія є серед лідерів з ефективного використання енергії в ОЕСР (Організації з економічної співпраці та розвитку). З 1990 року споживання енергії в країні залишається більш-менш сталим, у той час як її економіка зросла на 35%, а викиди CO₂  зменшилися на 7.2%. Ця країна голосно висловлює свою позицію на міжнародних форумах з кліматичної політики.
Особливістю Данії є високий рівень політичного консенсусу і політична стабільність, що дозволяє розвивати довгострокову та всебічну енергетичну політику. Таким чином зміна влади не впливає на загальну стратегію енергетичного розвитку держави. А її кінцевою метою є цілковита незалежність від викопного палива до 2050 року. Енергетична стратегія 2050, опублікована у 2011 році, є підсумком тривалого процесу планування і продовженням політики, розпочатої у 1980-х роках. Уряд Данії затвердив мету побудувати низьковуглецеву цивілізацію з прогресивною енергетикою та кліматичною політикою.
Однак навіть у Данії зелена енергетика свого часу була всього лише сміливою ініціативою, а датський політик Люка Фрііс переконувала суспільство, що «ми не просто хіппі». «Що б ми не робили, ціна енергії буде зростати – просто тому, що люди в Індії та Китаї хочуть мати машину, хочуть подорожувати», – пояснює вона. На думку Люка Фрііс лише амбітна ідея незалежності від викопного палива може зменшити уразливість економіки до значних коливань цін на енергію.
На таку позицію вплинув історичний досвід Данії, зокрема нафтовий шок 1970-х років, який болюче вдарив по країні. Стрімкий зліт цін на енергію в Данії майже без власних джерел енергії показав, що потрібно шукати новий шлях. Суспільство і політики не приймали ідею ядерної енергії, а відтак Данія задовго до інших країн взялась розробляти відновлювані джерела і сьогодні є світовим лідером у полі вітрової енергетики. Сьогодні Данія є головним експортером чистих енергетичних технологій і лідером з виробництва вітрових турбін, забезпечуючи біля третини світового ринку вітрових турбін.  Експорт енергетичних технологій та обладнання зайняв біля 9,5% загального експорту країни у 2010 році.
Хоча не все так просто. Головним викликом для країни залишається проблема накопичення енергії з поновлюваних джерел для використання у час, коли сонце не світить і вітер не дме. Іншою проблемою є передача енергії, коли електростанції знаходяться далеко від населених пунктів. Наприклад, ті ж вітряки планується будувати далеко у морі, а значить потрібна широка мережа кабелів, аби передати енергію до споживачів. Тож Данія продовжує працювати над розвитком «розумної» мережі електропостачання, що базується на цифрових технологіях, і пристосуванням її до циркуляції великих обсягів енергії з різних джерел; поглиблювати співпрацю з сусідами задля посилення енергетичної безпеки у регіоні; проводити дослідження в сфері низьковуглецевих технологій та готувати нові кадри для роботи в енергетичному секторі. Для цього потрібні грандіозні інвестиції, проте датський уряд вірить у реальність своїх планів і переконаний у їхній фінансовій доцільності.
В тому, що зелена енергетика – це майбутнє не тільки Данії, але всього людства, впевнений колишній датський міністр з енергетики – Мартін Лідеґард. Він говорить: «Я стовідсотково впевнений, що інші країни не лише можуть перейти до зеленої енергетики, але що вони неодмінно це зроблять, просто під впливом ринкового розвитку. Кожна країна матиме знайти своє власне рішення у цій сфері. Чи це трапиться? – Так».
http://greencubator.info/2014/09/daniya-korolivstvo-pid-vitrami/